«ПРАВДА» ЗІ ЛЬВОВА

Витвори львівського Театру пива «Правда» вже встигли прогреміти на всю Україну: протягом останніх місяців про яскраві пивні пляшки із зображенням на етикетках Путіна, Обами та Меркель згадали усі ключові українські та європейські ЗМІ. Пиво, яке вже є знаним в Україні, нині амбітно планує вийти на європейські ринки.

Справа, звісно, не тільки у яскравій картинці. «Правда. Beer Theatre» — це декілька сортів нового та незвичного для українців крафтового пива, яке останніми роками набуло неабиякої популярності на Заході. Крафтовим вважається те пиво, головним мотивом створення якого є не отримання прибутку, а натхнення і творчий процес. Це пиво багаторазового бродіння, що відрізняється від розливного: воно більш алкогольне, ароматне, і геть інше:)

«Золотий дукат» першим у Харкові почав популяризувати крафтове пиво та привчати мешканців міста до європейських авторських пивних традицій: від початку цього року були проведені вже три крафтових дегустації, на яких харків'яни почастували пиво від божевільних шотландців BrewDog, норвезьких хмільних богів Nøgne Ø та декілька елітних бельгійських марок.

А нині ми неабияк раді від того, що разом з європейським у нас можна почастувати і перший справжній український крафт! Про нього, а також про творчість та львівський креатив ми поспілкувались із художницею та дизайнером Андріаною Чуніс — автором тих самих яскравих етикеток пива «Правда».

Андріано, розкажіть трошки про себе. Як ви стали дизайнером і виробили такий оригінальний художній стиль, чим надихались? Чи брали до уваги західні маркетингові проекти, або ж ваші витвори є цілком авторським осмисленням?

Після закінчення університету я працювала в реставраційній майстерні золотарем:) Паралельно підтягувала програми Adob та шукала роботу. Зрештою, три роки пропрацювала фрілансером паралельно зі стаціонарними роботами, і на даний момент є дизайнером у львівському Холдингу емоцій !FEST. Зараз, наприклад, створюю упаковки для Львівської майстерні шоколаду. Мені в принципі цікаво працювати з новими завданнями, бо це завжди пошук чогось нового.

Думаю, що ще далеко не виробила свій стиль. Так, я надихаюсь найуспішнішими західними проектами по упаковці та графіці, але попри постійний моніторинг того, що робиться в світі, намагаюсь все ж таки вслухатись до себе, малювати те, що відчуваю сама.

А що ви відчували, розробляючи етикетки до пива «Правда», що вкладали у ці малюнки?

«Правда» — це великий концептуальний проект, який несе історію в маси. Ми використовуємо етикетку як альтернативний канал комунікацій. За допомогою цих етикеток ми говоримо  свою правду:) Окрім того, це пиво є якісно новим продуктом, адже традицію та технологію пивоваріння ми перебирали у бельгійських пивоварень, які славляться своїми найсмачнішими рецептами. Наприклад пиво «Свято» — це передусім творча імпровізація асоціації про свято, але звісно не без концептуального підгрунтя у вигляді персонажа на етикетці. Насправді, у малюнку кожен бачить щось своє, і це класно!

Як людина, що поринута у львівську художню атмосферу, скажіть: чому місцева дизайнерська традиція так вирізняється серед всеукраїнської, що послугувало виробленню у Львові власного стилю і колориту?

Думаю перш за все тому, що Львів — це культурна і туристична столиця України. Наше місто приваблює багатьох туристів своєю архітектурою та місцевим колоритом, а це відіграє велику роль і сприяє конкуренції між закладами та виробниками. Адже туристів треба дивувати:) Кожна кав’ярня, кнайпа, чи ресторан приділяють багато уваги саме своїй концепції, вишукуючи якісь унікальні факти та події, якими можна аргументувати цілий дизайн закладу чи продукту, який вони виготовляють. 

Окрім дизайну, ви ще й вправляєтесь на ниві мистецтва. Наскільки для вас це гармонічно — бути вільним художником та робити дизайнерські комерційні замовлення, як ви це поєднуєте, чи є якийсь секрет?

Немає ніякого секрету, дизайн це робота. Але у кожній роботі є важливий елемент успіху — цікавість. Мені цікаво творити нові речі, для мене це завжди процес виношування ідеї, а потім її втілення. І коли ти бачиш свою роботу на полицях у різних закладах, це дуже приємно. Це означає що твій дизайн сприяє продукту, а продукт всередині своєю якістю підкреслює дизайн. Продукція моєї компанії повинна викликати посмішку, можливо саме мою упаковку хтось не викине, а збереже як пам’ятку чи згадку про відвідини Львова:)

ІНДІЙСЬКА ЛЕГЕНДА ПРО ВИНИКНЕННЯ КАВИ

Жили у селі в одному будинку три брати. Вони вирощували в саду плоди і продавали їх на базарі. Усі гроші діставалися старшому брату і середньому, а молодшому давали лише дрібну монету, щоб він міг купити собі пару хлібців. Так і повелося: старші брати жили в достатку, а молодший залишався бідняком.

Йшов день за днем, рік за роком. Одного разу зібрали брати плоди і бачать, що деякі з них покльовані птахою. Так сталося і на інший день, і на третій. Затурбувалися брати, обшукали увесь сад і знайшли на дереві гніздо, і у тому гнізді були пташенята.

— Потрібно їх убити, — сказав старший брат, — тоді птаха відлетить.

— Вірно, — погодився середній брат і зняв гніздо з дерева.

Але молодшому стало шкода пташенят. Він дістав монету, на яку збирався купити два хлібці, і запропонував їх братам, щоб ті не чіпали гніздо . Але ті не захотіли брати мідну монету і промовили:

— Нащо вона нам. Хіба з неї розбагатієш?

Тут прилетіла птаха і заговорила людським голосом:

— Не вбивайте моїх пташенят, просіть усе, що забажаєте!

— Нехай у кожного з нас буде свій дім, — промовив старший.

— І свій сад, — додав середній.

Молодший нічого не сказав. Він лише милувався чарівною птахою, у якої пір'я виблискувало на сонці так, ніби було прикрашене алмазами.

— Буде по-вашому, — мовила птаха. — А тепер вибирайте плоди, які ви хочете мати у своєму саді.

Вона три рази змахнула крилами, і біля братів з'явився срібний підніс, на якому лежали три плоди: соковите манго, запашний банан і нікому невідомий маленький плід невиразного виду.

— Вибрати можна лише по одному плоду, — сказла птаха.

Старший брат вибрав манго, середній узяв банан, а молодшому дістався маленький плід, до того несмачний, що старші брати навіть сплюнули, коли спробували його. 

З того часу три брати стали жити окремо один від одного. У старших справи йшли добре. Люди охоче купували у них плоди манго і банани. А над молодшим братом на базарі усі сміялися:

— Що продаєш? Твої гіркі плоди і дарма нікому не потрібні. Ти сам-то хоч знаєш, як це називається?

Бідняк тільки плечима знизував.

Нарешті, зневірившись, він вирішив кинути свій дивний сад і піти у батраки. І тільки вийшов він з дому, як підлетла до нього чарівна птаха.

— Не залишай цей сад! Ти будеш багатший за своїх братів. Плоди, що ростуть у тебе, не їдять. Але підсмажені і розтерті в порошок зерна можна пити. А тепер повертайся, приготуй порошок, насип його в кухоль з водою і постав на вогонь. Як тільки вода закипить - зніми кухоль з вогню і пий маленькими ковтками. Зважай, цей напій полюблять усі люди на землі!

Так він і зробив. Ледве вода закипіла, увесь будинок наповнився чудовим ароматом. Коли ж він випив кухоль чорного напою, то відчув себе таким бадьорим і міцним, що усі напасті здалися йому дрібними дурницями...

Він почастував напоєм сусідів, братів і навіть перехожих, що йшли повз його будинок. Напій усім сподобався. І тепер, коли він приходив на базар, усі квапилися скоріше купити у нього чорних зерен:  адже таких більше не було ні у кого!

Молодший брат і справді став багатою людиною, а люди усіх країн полюбили чудовий напій — КАВУ...